Практичний психолог 

ЯКІВЧИК Алла Ананіївна

К Р Е Д О   В    Р О Б О Т І:

 •   «Не зашкодь!» ― ні дією, ні словом, ні порухом душі;

 •   «Не втрать!» ― дорогоцінного часу, який природою даний для зростання маленької людини;

 •   «Не поспішай!» ― дозволь розквітнути дитинству в дитині.

 

Пам'ятка для батьків

«Що варто робити зі своєю дитиною»

Із сором'язливою дитиною:

  •    Слід розширювати коло знайомств дитини, частіше запрошувати в гості друзів, брати малюка в гості до знайомих людей, вчити дитину спокійно реагувати на нові місця і людей.
  •    Не варто постійно турбуватися за дитину, на­магатися повністю оберігати її від всяких небезпек, не робіть самі все за дитину, не запобігайте будь- яким труднощам, надайте їй свободу діяльності.
  •    Постійно зміцнюйте впевненість дитини у собі, у власних силах.
  •    Залучайте дитину до різних доручень, пов'язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором'язливій дитині довелося б вступати в розмову з незнайомими дорослими (в магазині, на вулиці, в дитячому парку).

З агресивною дитиною:

  •    Слід пам’ятати, що заборона і підвищення голосу — неефективні способи подолання агре­сивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки, можна сподіватися на те, що агресив­ність буде подолано.
  •    Надавати дитині особистий приклад позитив­ної поведінки. Не допускати проявів гніву або кри­тичних висловлювань про своїх друзів або колег.
  •    Дайте дитині можливість виплеснути свою агресію, перенести її на інші об'єкти. Дозволь­те побити подушку або розірвати папір на дрібні шматочки, покричати у «мішечок для крику», й ви побачите, що агресивність знизиться.
  •    Нехай ваша дитина постійно відчуває, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зай­вий раз приголубити або пожаліти її. Хай вона ба­чить, що потрібна і важлива для вас.

Із гіперактивною дитиною:

  •    Працюйте з дитиною на початку дня, а не ввечері.
  •    Обмежте робоче навантаження на дитину.
  •    Діліть роботу на коротші, але частіші періо­ди, використовуйте фізкультхвилинки.
  •    Обмежте вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати почуття успіху.
  •   Обмежте навантаження під час занять, садіть дитину поряд із дорослим;
  •    Використовуйте тактильний контакт (еле­менти масажу, поглажування, обійми).
  •    Давайте чіткі, короткі інструкції.
  •    Використовуйте гнучку систему заохочень і покарань.
  •    У своїх взаєминах із дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її щоразу, коли вона це заслужила, помічайте успіхи. Це дасть змогу закріпити впевненість у своїх силах.
  •    Уникайте повторення слів «немає» і «не можна».
  •    Розмовляйте стримано, спокійно і м'яко.
  •    Давайте дитині лише одне завдання на певний проміжок часу, щоб вона могла його завершити.
  •    Для підкріплення усних інструкцій викорис­товуйте зорову стимуляцію.
  •    Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що потребують зосередження уваги (наприклад, робота з кубиками, конструктором, розфарбовування, малю­вання, ліплення пластиліном, глиною, ігри з піском).
  •    Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня.
  •    Оберігайте дитину від перевтоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю і на­ростання гіперактивності;
  •    Завдання мають бути простими і конкретни­ми, наприклад «Помий руки. А потім сідай їсти».
  • У дитячій кімнаті має бути якомога менше предметів, іграшки мають бути розставлені так, щоб не відволікали увагу. 

 

СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОЇ СІМЕЙНОЇ АТМОСФЕРИ

 

 Від того, як батьки розбудять дитину, залежить її психологічний настрій на весь день.

  • Час нічного відпочинку для кожного суто індивідуальний. Показник один: дитина повинна виспатися і легко прокинутися до того часу, коли ви її будите.
  • Якщо у вас є можливість погуляти з дитиною, не втрачайте її. Спільні прогулянки – це спілкування, ненав’язливі поради, спостереження за навколишнім середовищем.
  • Навчіться зустрічати дітей після їх перебування в дошкільному закладі. Не варто першим ставити запитання: «Що ти сьогодні їв?» – Краще поставте нейтральні питання: «Що було цікавого в садочку?», «Чим займався?», «Як твої успіхи?» тощо.
  • Радійте успіхам дитини. Не дратуйтеся в момент її тимчасових невдач. Терпляче, з інтересом слухайте розповіді дитини про події в її житті.
  • Дитина повинна відчувати, що вона кохана. Необхідно виключити із спілкування окрики, грубі інтонації.
  • Намагайтеся своїм виразом обличчя продемострувати і передати дитині хорощий настрій, навіть тоді, коли вас щось турбує або дратує. Якщо що це неможливо, поясніть дитині, чому так сете почуваєте. Дайте їй зрозуміти, що це не завадить її сприймати та любити такою, якою вона є.
  • Батьки дитини мають узгодити між собою, які доречні засоби у вихованні їхньої дитини та дотримуватися цієї стратегії. Іншим родичам теж необхідно  це враховувати.
  • Щоб дитина почувала себе комфортно, вона має бачити добрі стосунки між усіма членами родини та відчувати це на собі

Створіть у сім’ї атмосферу радості, любові і поваги! 

 

 

«ЯК НЕ ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ З ОБДАРОВАНОЮ ДИТИНОЮ»

 

  • Не звертати уваги на дар дитини або спеціально прославляти її, підводити весь час до небес.
  • Вважати в якійсь мірі ненормальним або підкреслювати обдарованість малюка.
  • Весь час приземляти його.
  • Карати за допитливість або настільки заохочувати її, що це може кінчитися якимсь зривом.
  • Будь-якими способами уповільнювати розвиток або настільки прискорювати його, що це буде не під силу малюку.
  • Протиставляти спеціально іншим дітям в сім’ї або ж в дитячому колективі і розпалювати суперництво або ревнощі.
  • Не вчити комунікабельності з своїми однолітками і підвищувати в дитині відчуття переваги над ровесниками.
  • Не допомагати вирішувати проблеми з вихователями.
  • Намагатися завищувати всі еталони, якими Ваша дитина наслідує.
  • Драматизувати всі невдачі.
  • Прагнути виставити всім напоказ будь-які недоліки малюка.
  • Підкреслювати весь час її фізичну недосконалість і ущемляти тим самим самолюбність дитини або не звертати уваги на те, як розвинутий Ваш малюк фізично, і не прагнути допомагати йому засвоїти навики, вважаючи, що головніше всього — інтелект.
  • Не розуміти проблеми малюка.
  • Вважати, що Вам з дитиною попросту не повезло, і дорікати їй весь час в цьому
  • Надмірно опікати або не допомагати ні в чому.
  • Щоб Ваша дитина була стандартною, підрізати їй весь час крила.