Діти вчаться тому чому їх вчать

Для дитини немає людей важливіших, ніж мама і тато. Вони перші і найголовніші вчителі. Ніхто ніколи не може вплинути на життя маленької людини сильніше за батьків, а тому саме від них залежить, яким виросте їхній син або донька.

Дітям потрібна батьківська увага, їм подобається коли батьки їх помічають. Приблизно з року вони починають вести  себе не так, якби нам хотілося. І ми відкладаємо усі звичні справи, щоб займатися дітьми. Тобто діти починають контролювати поведінку батьків. Роблять це несвідомо і ненавмисно просто починають розуміти, що на «погану поведінку» батьки звернуть увагу. Тож нехай будуть догани, покарання, але це краще, ніж ігнорування. Не «винагороджуйте» дітей своєю увагою за погану поведінку, інакше вони будуть використовувати цей метод заради вашої уваги»!

Діти розвиваються, стають впевненішими в собі, якщо батьки дозволяють їм приймати самостійні рішення, робити щось корисне для сім’ї. Не треба захищати дітей від труднощів або вимагати їх коритися кожному вашому слову. Приділяйте дітям якомога більше уваги, підтримуйте їх. Діти, які відчувають, що їх поважають, з ними рахуються, починають поважати себе, набувають впевненості в собі.

Пропонуйте дитині свободу вибору, розмовляйте з нею спокійним приязним тоном – це дієвий спосіб навчання дитини навичкам самодисципліни.

Батьки часто багато працюють заради своїх дітей: годинами можуть знаходитися поруч і не помічати їх. Не важливо, що саме ви робити разом із дитиною хоча б двадцять хвилин; важливо, як ви проводити цей час, важливі терпіння та доброта, що є необхідними атрибутами позитивного виховання.

 

Американський психолог Дороті Лоу вважає, що діти вчаться тому, чому їх вчать:

-   якщо діти живуть з критикою, вони вчаться осуджувати;

-   якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися;

-   якщо діти живуть з заздрістю, вони вчаться зневірі;

-   якщо діти живуть з страхом, вони вчаться боятися;

-   якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе;

-   якщо діти живуть з насміхом, вони вчаться бути боязкими;

-   якщо діти живуть з соромом, вони вчаться почуватися винними;

-   якщо діти живуть з заохоченням, вони вчаться терпінню;

-   якщо діти живуть з похвалою, вони вчаться вдячності;

-   якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити;

-   якщо діти живуть з схваленням, вони вчаться любити себе;

-   якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості;

-   якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими;

-   якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати;

-   якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити у себе й довіряти тим, хто поруч;

-   якщо діти живуть в дружбі, вони вчаться розуміти, що життя прекрасне.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Психологи зробили висновок, що є слова й вислови, які начебто й необразливі, однак за частих повторень здатні дратувати не менше, ніж явний чи брутальний лемент, навіть, якщо промовлені спокійним тоном. А є слова, які , люди, звісно, соромляться говорити, хоча ті здатні згладжувати образи й промахи, поліпшувати настрій.

“ ЗАБОРОНЕНІ “  ЗВЕРТАННЯ ДО ДИТИНИ :

-        Скільки разів тобі повторювати...

-        Я сказала – зроби ...

-        Ти що, не розумієш ?...

-        У всіх діти як діти, а ти ...

-        Не лізь, якщо не можеш зробити ...

-        І в кого ти тільки такий вдався ...

-        Невже тобі важко запам”ятати, що ...

-        У моєї подруги дитина – просто ангел, а ти в мене ...

 

“ ПОТРІБНІ “ ЗВЕРТАННЯ ДО ДИТИНИ :

 

-        Вирішимо все разом ...

-        Як ти вважаєш ...

-        Мій любий ...

-        Це ти добре придумав (ла ) ...

-        Таке тільки ти міг придумати ...

-        Я не сумніваюся, що ти в мене найрозумніший (ша ) ...

-        Я так вдячна долі, що ти в мене є ...

-        Впевнена, що ти зможеш ...

-        Я завжди знала, що моя дитина найкраща ...